Вчителів початкових класів

Глушко Ольга Іванівна 

 вчитель початкових класів 

Я, Глушко Ольга Іванівна, працюю у Гавриловецькій загальноосвітній школі з 1986 року. Прийшла працювати у дану школу на посаду старшою піонервожатої. У 1987 році вступила до Кам’янець – Подільського державного педагогічного інституту імені В.П.Затонського . Закінчила інститут у 1992 році за спеціальністю «Педагогіка і методика початкового навчання». У Гавриловецькій ЗОШ працюю вчителем початкових класів з 1989 року і до сьогоднішнього дня. 

УРОК ПРИРОДОЗНАВСТВА У 1 КЛАСІ

Тема уроку. Хто такі риби?

Мета уроку.

Формувати уявлення учнів про риб, їх будову та значення для природи і життя людей. Ознайомити із різноманітністю риб у прісних водоймах (річках, ставках, озерах), морськими рибами та окремими представниками акваріумних риб. Ознайомити з життям найпоширеніших риб та встанови­ти, які пристосування допомагають їм існувати у водному середовищі.

    Розвивати увагу та спостережливість учнів у процесі ви­вчення будови риб  та їх життя. Виховувати бережливе ставлення до риб — жителів водойм.

Обладнання уроку: для унаочнення використовую зображення  різних видів    риб, які згадуються у пізнавальних завданнях.

Хід уроку

І. Повторення вивченого матеріалу.

   1.  Гра «Хто зайвий?»

·        Олень, жук-рогач, муха, джміль, оса.

·        Жук-носоріг, хрущ, бабка, носоріг, мураха.

·        Павичеве око, павич, метелик-адмірал, кропивниця, білан капустяний.  

2. Доведіть,  що…

          а) муха – комаха;                  б) павук - не комаха.

3. Яких комах можна віднести до свійських тварин?

        а) сонечко;       б) хрущ;         в) бджола;     г) муха.

ІІ. Актуалізація опорних знань. 

1.     Відгадування загадок.  

Зроду-віку не лежить.

Ніг немає, а біжить.

Хоч сорочок не вдягає,

А рукави завжди має. (Річка)

Без води не може жить

Має рот, а все мовчить. (Риба)

2.     Бесіда з елементами розповіді. Риби -  жителі водойм.

- Так, діти, ми сьогодні з вами поговоримо про мешканців водойм, а сааме про риб.

  Світ риб дуже цікавий та різноманітний. Вони водяться майже у всіх водоймах: у річках, в ставках, у великих та маленьких озерах, у морях та океанах. Є навіть рибки,  які живуть поряд з нами, у наших домівках – це акваріумні рибки.

3. Різноманітність риб, зовнішня будова їх тіла й пристосу­вання до життя у водоймах. Бесіда – розповідь. (Інформація про риб, зображених  у підручнику та на малюнках)(Додаток 1)

(с. 78- 79)

 4.     Розповідь учителя про життя риб у водах теплих морів.

                  Коралові рифи — казковий світ теплих морів.

У теплих мілководних, добре освітлених ділянках Тихого та Індійського океанів розташовуються казкові підводні царства ко­ралових рифів. Вони схожі на прекрасні морські сади, в яких зро­стають чудернацькі коралові «дерева» та розкішні «кущі», вкриті різнокольоровими «квітами». Між ними пурхають незліченні зграї рибок, барвистих, ніби дивовижні метелики. Створила ці підводні фантастичні сади не дбайлива рука досвідченого садівника, а сама матінка-Природа!

Кораловими рифами називають масові поселення морських тварин­них організмів, які мають твердий вапняковий скелет. Коралові рифи виникають лише в теплих тропічних водах Світового океану, де темпе­ратура води ніколи не буває нижчою за + 20° С.

      Серед коралів завжди вирує життя. Цікаво, що всі мешканці корало­вих «садів» яскраво і строкато забарвлені, щоб надійніше замаскувати­ся від ворогів. Вершиною досконалості виглядає забарвлення коралових риб. Поодинці чи зграйками «бродять» вони серед коралів, пощипують їх, немов травичку, або з хрумкотом розгризають їхні міцні вапнякові скелети. Є серед них риба-папуга, риба-ангел і риба-метелик, з безліччю дрібненьких зубів для відкушування «смачних» коралів. Риба-клоун вільно плаває серед жалких, мов кропива, щупалець актинії, яка та­кож знайшла притулок на коралових рифах. Вражають узгодженістю своїх рухів дружні зграйки риб-ластівок. Ці рибки, як правило, дуже лякливі.

5.     Робота з підручником. (с. 78-79.)

а) Прослухайте розповідь  Карасика Золотенка.

б) Розгляд малюнків риб. Бесіда про особливості форми тіла риб.

в) Бесіда про різновид риб за їх місцем «проживання»

ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу.

1.     Робота у зошитах. (с. 27.)

2.     Пізнавальні завдання

Оберіть правильну відповідь.

Риби — це тварини, які

а)     літають у товщі води;

б)  живуть у воді, вкриті лускою, у яких замість кінцівок — плавці;

в)   водяні тварини, вкриті пір’ям, які живуть у товщі води.

Назвіть кожну групу живих організмів одним словом.

 TOC \o "1-5" \h \z а)_____________________________   Джміль, сойка, їжак, карась —___________________.

б) Щука, окунь, камбала, скумбрія, ставрида — ______________________    .

в)  Жук-носоріг, метелик кропив’янка, сонечко, комар, муха —_________.    

г) Корова, кінь, свиня, курка, індик —__________ .

Закінчіть речення.

Риби плавають за допомогою  п___________в  і  х__________     а.

Дізнайтеся. Хто із цих рибок не живе в акваріумі?

1)   Гупі, гурамі, скалярія, судак.

2)   Мечехвіст, щука, золота рибка, неон.

Скажіть. Як називають риб, які живуть у морі, річці, став­ку, озері, акваріумі?

Спробуйте пояснити. Чому риби отримали такі назви: летюча риба, риба -пилка, риба-меч, риба-прилипало.

Знайдіть пари до слів:

1)    Водяні — ,

2)       Водний — .

   а) світ;                 б) рослини і тварини.

Поміркуйте, що буде, якщо виловлювати занадто багато риби?

Пригадайте байку, вірші й казку, в яких герої — риби.

3.     Поетична хвилинка

Линки та окунці

Додому йду із рибою,

Іду — не йду, підстрибую,

Цеберечко  в руці.

А в тій цеберочці –

Плись-плись,

А в тій цеберочці –

Блись-блись

Линки і окунці!

Рауль Чілачава (авторизований переклад із грузинської)

Словникова робота,

* Цеберечко — відеречко.

ІІІ. Підсумок уроку.

Скачати виховну годину 

Вводячи дитину в народну мову, ми вводимо її у світ народної думки, народного почуття, народного життя, у сферу народного духу.

К.Д. Ушинський

Удосконалення загальноосвітньої системи перед­бачає насамперед посилення уваги до методів на­вчання. Основною метою школи є піднесення  навчання та виховання на новий якісний рівень. Для цього треба більше використовувати можливість кожного предмета, особливо читання та мови. Вдосконалення загальноосвітньої системи передбачає насамперед, посилення уваги до різних методів навчання.

Великий потік інформації, одержуваної дітьми через пресу, телебачення, радіо, спонукає су­часного вчителя шукати такі засоби й методи, які б створювали емоційний настрій, розвивали есте­тичні почуття, викликали у школярів інтерес до проблем, що опановують.

 Однією з таких проблем є вивчення на уроках в початковій школі творів усної народної творчості і загадок, казок, прислів'їв, приказок, народних пісень.

 У своїй сумі прислів'я та приказки становлять начебто звід правил, якими людина має керуватися у повсякденному житті.

Засвоюючи на уроках у 1-4 класах зразки усної народної творчості, молодші школярі свідомо став­ляться до слова, збагачують словниковий запас.

У фольклорних формах К.Д. Ушинський бачив «кращий засіб привести дитину до живого джерела на­родної мови». Він надавав народній творчості велико­го значення не лише з дидактичного погляду, а насам­перед - з виховного. Великий педагог визначав, що у народній творчості закладаються основи світогляду дитини.

У підручниках української мови і читання для мо­лодших класів є казки, загадки, прислів'я, приказки, народні пісні, ігри, лічилки, скоромовки, заклички то­що. Вони є витвором колективного генія - народу. Протягом віків відточувалася їхня поетична форма, набуваючи довершеності і простоти, що є ознакою ви­сокого мистецтва. Вони свідчать про живий і по­стійний інтерес людей до власної історії, рідної землі, краю, дають справедливу оцінку історичним подіям. У своїй сумі прислів'я та приказки становлять начебто звід правил, якими людина має керуватися у повсякденному житті.

Про це влучно кажуть прислів'я: «Народ скаже - як зав'яже», «У прислів'ї правди шукай». В історії кожно­го народу вони залишили неповторний слід.  У народній мудрості також дуже багато прислів′їв та приказок про ставлення народу до знань, до праці, до хліба, природи,  до людських чеснот.

Прислів'я - це жанр фольклорної прози, короткий художній твір узагальнювального характеру, який подається як сталий образний вислів у формі логічно завершеного судження з висновком, скла­дається з двох частин і, як правило, вживається в пе­реносному значенні.

Приказка - жанр фольклор­ної прози, короткий сталий образний вислів констатова­ного характеру, що має одно­членну будову, нерідко стано­вить частину прислів'я, але без висновку, і вживається в переносному значенні.

Прислів'я і приказки нази­вають ще приповідками, найдавніша їхня назва - притчі. Різкої межі між прислів'ями та приказками не існує, тому їх розглядають як один жанр. Різниця між ними по­лягає хіба лише в тому, що приказки будуються як одночленні речення, прислів'я більш розгорнуті.

На відміну від інших видів усної народної поетичної творчості, прислів'я та приказки якнайтісніше пов'язані із щоденним побутом, доступні найширшим верствам і не потребують особливих обставин і широкої аудиторії. Недарма сама назва вказує на те, що прислів'я вживаються «при слові», тобто при нагоді. Вони промовляються тоді, коли треба наго­лосити, підкреслити, виділити основну думку із усьо­го перед тим сказаного. Наче промінь прожектора, прислів'я вихоплюють найсуттєвіше: «Мудре слово глибше безодні, прислів'я гостріше голки». Вони завжди мають практичне значення, є готовими фор­мулами, правилами для підтвердження певних ду­мок, явищ, подій, повчають, застерігають, дають поради. Цьому сприяє їхній зміст, звучання, влучність, здатність до багатозначного тлумачення.

var container = document.getElementById('nativeroll_video_cont'); if (container) { var parent = container.parentElement; if (parent) { const wrapper = document.createElement('div'); wrapper.classList.add('js-teasers-wrapper'); parent.insertBefore(wrapper, container.nextSibling); } }